-
1 мирно
нрч. мирно, сумирно тихомирно, спокійно, супокійно, (з)лагідно, тихо. [Раді будуть мирно геть піти (Грінч.)]. Жить -но (в согласии) - жити мирно, у (добрій) злагоді, у (добрій) згоді, (з)лагідно. [Щоб мир був усюди, щоби мирно собі жили і звірі і люди (Рудан.). Він з старою своєю в злагоді стільки прожив (Грінч.). Дуже злагідно тепер живуть (Грінч.)].* * *нареч.ми́рно -
2 amicably
adv1) дружньо, по-дружньому2) мирно, полюбовно* * *advдружньо, мирно, полюбовно
См. также в других словарях:
братолюбьство — БРАТОЛЮБЬСТВ|О (3*), А с. То же, что братолюбиѥ. 1.В 1 знач.: ˫Арославъ при˫а сю сторону. а Мьстиславъ ѡну и начаста жити мирно. и в братолюбьствѣ. ЛЛ 1377, 50 об. (1026). 2. Во 2 знач.: требуетъ подвизань˫а. прилежани˫а. жажѣ... смирень˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
згоджуватися — уюся, уєшся і рідко згоджа/тися, а/юся, а/єшся, недок., зго/дитися, джуся, дишся, док. 1) Давати згоду (у 1 знач.). 2) з ким – чим і без додатка. Виражати, підтверджувати свою згоду (у 3 знач.), визнаючи що небудь правильним, доречним. || у знач … Український тлумачний словник
злагода — и, ж. 1) Мирні, дружні відносини, стосунки. •• Жи/ти в зла/годі жити мирно, дружно. 2) Взаємна домовленість, угода про спільні дії. 3) Погодженість, гармонія у чому небудь … Український тлумачний словник
пожити — ПОЖИ|ТИ (231), ВОУ, ВЕТЬ гл. 1.Прожить: платонъ с҃щеныи житиѥ ѡстави. ѡсмь дес˫атъ поживъ лѣ(т). безъ ѡдиного. (ἐπιβιούς) ЖФСт к. XII, 97; бол˫аринъ… обрете островъ средѣ мор˫а. и тѹ въселис˫а въ ньмь поживе лѣта мнага. [так!] трьпѧ зимѹ и гладъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
да — 2 (421) союз 1. При однородных членах предлож. В знач. соединит. И, да: даите ми ѿ двора по ·г҃· голуби да <по> ·г҃· воробьи. ЛЛ 1377, 16 об. (946); пособи б҃а дѣлѩ по сиротахъ да попецалусѩ ѡ мнѣ. ГрБ № 283, 70 XIV; а коржанъ да моиши(н)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ИПАТИЙ — (сер. IV в. (?)), сщмч. (пам. 31 марта; пам. визант. 14, 15 нояб., 25 февр., 30, 31 марта; пам. греч. 31 марта; пам. зап. 14 нояб.), еп. Гангрский. Источники Сщмч. Ипатий Гангрский, с жити ем. Икона. 1 я пол. XV в. (кон. XV 1 я пол. XVI в.?)… … Православная энциклопедия
Святослав Игоревич, великий князь Киевский — великий князь Киевский. Оставшись трехлетним ребенком по смерти отца, убитого в 945 г. древлянами, С. возрос в среде дружинников своего отца. Уже в 946 г. он находится во главе дружины, выступившей против древлян с местью за смерть Игоря;… … Большая биографическая энциклопедия
Смутное время — Определение С. времени и его причины Конец XVI и начало XVII вв. ознаменованы в русской истории смутой. Начавшаяся вверху, она быстро спустилась вниз, захватила все слои московского общества и поставила государство на край гибели. Смута… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Иоанн Рыльский — Иоанн Рильский Рождение … Википедия
Геннадий Костромской и Любимоградский — Геннадий Костромской и Любимоградский … Википедия
благостояниѥ — БЛАГОСТО˫АНИ|Ѥ (8*), ˫А с. Твердость, стойкость в благих намерениях, постоянство; установленный порядок, покой: Ц(с)рвъ некто писець повѣдаше... придохъ въ цр҃квь ст҃ы˫а б҃ца в халкопратию. хотѩ насытитисѩ пени˫а. и чтени˫а и бл҃госто˫ани˫а. Пр… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
